Староградське поле на острові Хвар – тут зупинився час

Мушу в одному зізнатися. Коли я писала цю статтю, то знала, що з усієї рівнини ми бачили лише кілька пам’яток. У мене в руках була й чудова мапа – де її дістати, ти зараз дізнаєшся. Але лише коли я почала шукати додаткову інформацію про історію на різних хорватських та англійських сайтах, до мене дійшло, що ми справді бачили лише дещицю всього. Одних лише тримів на рівнині приблизно 90. Там так багато всього, що я вже маю довгий список місць, які хочу побачити наступного разу. Не тільки пам’ятки, а й інші цікаві місця. Староградська рівнина мене зачарувала. Вона має свою магію: стоїш посеред дороги, якою колись ходили греки, а згодом римляни, навколо тиша і спокій, лише вітер грається в гіллі оливкових дерев…

Мапа, за яку будеш вдячний

Перш ніж вирушити на Староградське поле, зайди до туристичного центру у Стари-Граді – він на риві поруч із ринком. Попроси там мапу поля, вона тобі стане в пригоді. На ній, окрім пам’яток, позначені й дороги, до того ж поділені на асфальтовані, щебеневі та пішохідні. Це згодиться насамперед, якщо їдеш автом, як ми з малими дітьми. Але я можу уявити собі проїхати рівниною на велосипеді чи скутері, було б набагато краще. Ще одна перевага мапи, звісно, у тому, що ти постійно маєш огляд усіх пам’яток. Їх немало, а рівнина розлога. Тож вирушаємо 🙂 І не забудь міцне взуття, у шльопанцях подекуди не обійдешся.

Що ж таке Староградське поле?

Староградське поле (Староградська рівнина) — це велика родюча рівнина, що унікальним чином вказує на початки грецького заселення острова Хвар. У IV столітті до н. е. грецькі поселенці з острова Фарос знайшли на острові Хвар придатний порт (Стари-Град), а до того рівнину з дуже родючою землею, придатною для землеробства. Староградське поле лежить між містами Стари-Град і Врбоска, а в глибині острова його обмежують села Дол і Врбань.  Загальна площа — 1 376 гектарів.

Греки поділили рівнину на ділянки, обмежені мурами, завдяки чому виникла прямокутна мережа доріг між ділянками. Мури й дороги збереглися донині, і в цьому полягає найбільше історичне значення рівнини – це найрозлогіша пам’ятка такого типу в Середземномор’ї. Мури збереглися в тому самому вигляді цілих 24 століття. Тому Староградську рівнину внесено до списку світової культурної та природної спадщини ЮНЕСКО.

На сайті ЮНЕСКО також є гарна мапа з позначенням усієї території: http://whc.unesco.org/en/list/1240/multiple=1&unique_number=1484

Купіновик

Перша зупинка — антична римська вілла Купіновик. Там, де греки будували прості сховища, римляни не економили і зводили сільськогосподарські комплекси, що включали вілли, господарські споруди з пресами для вина й оливок, млини, склади, житло для робочої сили і, звісно, приміщення для худоби. Вілла Купіновик датується I ст. н. е., і в ті часи це була лише одна з багатьох таких вілл на острові. 

Вілла Купіновик лежить біля головної дороги між Стари-Градом і Єлсою. Треба бути справді рішучим, щоб знайти це місце, бо його легко проїхати. Від головної дороги це вузьке відгалуження між оливковими деревами, без таблички, без вказівника. Можливо, тому, що Купіновик та інші пам’ятки нині лежать на приватній землі власників навколишніх полів з оливками й виноградом. Втім, місце відкрите для публіки. Коли ми були там на межі серпня та вересня, то були зовсім самі. І, власне, на всій рівнині ми були самі, жодного туриста там ніколи не зустрічали. Якщо місце тебе зацікавить більше, то археологічні знахідки з розкопок Купіновика можна побачити в музеї у Спліті.

GPS-координати вілли Купіновик: 43°10’37.9″N 16°36’51.8″E; 43.177200, 16.614395

Веліки-Трім

Поки що це найбільший трім, який я бачила. Він розташований поблизу головної дороги зі Стари-Града до Врбоски. Знайти його неважко. Цей трім справді великий, а по його боках в’ються східці на дах тріму. Якщо захочеш, можеш піднятися нагору. Тут раджу міцне взуття, мої сандалі не впоралися, тож нагору піднімуся наступного разу. Двері тріму відчинені, тому можна зайти всередину й помилуватися спорудою зсередини. Це цікавий погляд. Триму — одні зі споруд, збудованих технікою “сухозид”, тобто без розчину чи іншого сполучного матеріалу. Техніку сухозиду навіть занесено до Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, і хоч сьогодні мало хто вміє будувати сухозид, зовсім нещодавно виникла однойменна ініціатива, яка відновлює кам’яні мури й підтримує техніку сухозиду живою.

Нібито на полі задокументовано понад 90 тримів. Триму — дуже поширений тип кам’яних споруд не лише в усій Хорватії. Вони є всюди в Середземномор’ї, навіть на Британських островах та в інших місцях Європи.

За даними сайту, присвяченого топографії острова Хвар, на острові загалом 720 тримів. Якщо хочеш роздивитися триму докладніше, зазирни на цю сторінку, де знайдеш і мапу з позначеними тримами по всьому острову: https://www.topohvar.at/topo/trim/trim-lage/

GPS-координати тріму: 43°11’00.4″N 16°37’31.2″E; 43.183434, 16.625335

Кам’яні мури

Кам’яні мури на Хварі всюдисущі. І знову ж не лише там. Але на Хварі їхнє значення зумовлене ще й місцевим краєвидом – щоб у землі щось вирощувати, каміння доводилося збирати. І що важливо – мури треба постійно відновлювати. Важко уявити ті години й години праці. Ними обмежували ділянку, утримували ґрунт на місці, а ще вони захищають рослини від сильного вітру, що зветься “бура”. Мури теж збудовані технікою сухозид без жодного сполучного матеріалу. Деякі мури на Староградській рівнині справді збереглися з часів заселення греками. 

Остоїча млин (інколи його називають Жорків млин)

Колись це був один із двох водяних млинів на острові Хвар. Сьогодні від нього лишилися тільки руїни, поросли дикою рослинністю. З дороги його легко проглянути, через зарості він майже не видно. Усередину зайти не можна. Шкода, ця пам’ятка заслуговувала б на більше уваги й догляду. Хоча б тому, що вона вказує на зміну краєвиду на Хварі – млин збудували на початку XIX століття, коли на Хварі було менше рослинності й більше води, тож млин працював більшу частину року (решту року потік пересихав). Млин стоїть біля потоку Вір, що тече/тік із села Дол. Античні автори навіть згадують існування річки на острові, але про це вже іншим разом.

GPS-координати млина: 43°10’30.9″N 16°36’49.3″E; 43.175261, 16.613699

Капела Gospojica – каплиця Пресвятої Діви Марії

Каплиця поблизу Стари-Града походить із XVI століття, всередину можна зазирнути. 

GPS-координати каплиці: 43°11’08.9″N 16°36’30.8″E; 43.185811, 16.608567

Ще одну розповідь про Староградське поле знайдеш тут: https://zijemechorvatskem.wordpress.com/2021/03/28/starogradsko-polje-na-ostrove-hvar-tady-se-zastavil-cas/