Запрошую тебе на прогулянку затоками у стилі Робінзона на острові Хвар біля села Богомолє. Покажу тобі всі затоки на північному боці, до яких спускаються з Богомолє. Готові? Тоді їдемо!
Шлях починаємо в селі Богомолє. Це перша цивілізація біля цих заток. У селі є велика площа, де відбувається головне суспільне життя. Є пошта і магазин з основними продуктами. Більшість власників зранку привозять гостям свіжий хліб, і це дуже зручно.
Затока Мале-Гачіце
З площі в Богомолє звертаємо асфальтованою дорогою до заток. Ця асфальтована дорога веде аж до затоки Брістова і там закінчується. Прямо перед затокою Брістова лежить затока Мале-Гачіце, але з дороги її не видно – це відкрита затока без власного пляжу. Там два будинки, і в кожного є свій бетонний причал для купання. Один із цих будинків здається.
Затока Брістова
У затоці Брістова є кілька будинків, що здаються, зокрема один пансіон. Він, однак, не працює як ресторан, готує лише для своїх гостей. Це і перевага, і недолік – якщо я живу в затоці не в пансіоні, то просто не можу піти туди повечеряти. З іншого боку, сюди не їздять юрби голодних туристів із сусідніх заток. Пляж у затоці галечний і досить великий.
Коли ми 2009 року почали їздити в Богомолє, Брістова була єдиною затокою, до якої вела асфальтована дорога. До інших заток із цієї дороги треба було звертати, і тоді звертали на щебеневу дорогу. І в цьому були свої плюси й мінуси – частина туристів через щебеневу дорогу ніколи не наважувалася до цих заток доїхати, і це також підкреслювало романтичну атмосферу відокремленого будинку у стилі Робінзона, а з іншого боку, це була досить серйозна складність для власників таких будинків – коли треба було замінити посудомийку, вивезти септик, довезти будматеріали для необхідного ремонту будинку – усе це ускладнювалося. Сьогодні асфальт іде аж до затоки Стара, далі знову щебінь. Асфальтування щебеневої дороги вже ворушить усе політичне життя громади. Власники таких будинків також вносять на утримання чи будівництво дороги чималі гроші. Тут романтика віддаленості вже помітно дорожчає.
Затока Веле-Гачіце
Отже, якщо звернути з головної асфальтованої дороги, перша затока — Веле-Гачіце. Це маленька затока з єдиним будинком, який власники здають. Під будинком є невеликий галечний вхід у море, а далі великий бетонний причал з лежаками. Перевага в тому, що в затоці немає жодного іншого будинку.
Затока Стара
У цій затоці чудовий галечний пляж, який можна порівняти з пляжем у затоці Брістова. Але тут і більше будинків, що здаються. За цією затокою закінчується нинішня асфальтована дорога (дані 2021 року) – у майбутньому асфальт мають протягнути ще далі. Поки що їдемо далі щебеневою дорогою.
Затока Завала
Наступна затока — Завала. Для мене це така природна затока: ліс сягає аж до моря, а будиночки у стилі Робінзона оточені високими соснами. Усі чотири будинки в затоці стоять просто біля моря, а довколишній ліс захищає їх від сильного післяобіднього сонця. Кожен будинок має свій причал для купання, а далі йдуть скелі. Галечного пляжу в цій затоці немає, і це треба враховувати.
Затока Солотіша
Остання затока — Солотіша, тут дорога закінчується. У затоці п’ять будинків, що здаються, шостий не здається і слугує лише своїм власникам. Кожен будинок має свій причал для засмаги, а ще є одна маленька спільна галечна плажка. Один з власників тут має невелику домашню конобу, готує переважно для своїх гостей, але за домовленістю зготує й для інших гостей із затоки. Що знову ж і перевага, і недолік водночас. Перевага в тому, що ввечері можна піти на справді добру вечерю (за словами деяких гостей, ціни на їжу вищі, тож найпростіше спитати про ціну заздалегідь), а недолік у тому, що іноді сюди припливає на човні якийсь голодний мандрівник. Попри це ми в затоці приємно відпочили від цивілізації.
Південні затоки
Отже, це затоки на північному боці з видом на гори Біоково над Макарською рив’єрою. На південному боці теж є затоки з відокремленими будинками, асфальтованої дороги туди немає (заасфальтовані лише окремі відтинки) і затоки ніби більше розкидані одна від одної – з Богомолє спускаються двома дорогами. Якщо їдеш від Суцурая, то перший поворот ліворуч прямо перед селом Богомолє веде в затоку Смоквіна з чудовим галечним пляжем. Другий поворот ліворуч — з головної площі в Богомолє, і ця дорога веде до заток Ладжена, Пеліновик і Смрська – усі три мають галечний пляж. Лише до затоки Ладжена автом не дістатися: треба припаркуватися в сусідній затоці Горній-Пеліновик і лісовою стежкою дійти до будинку, або домовитися з власником і перевезти речі з цієї сусідньої затоки човном.
Про ці південні затоки я розпишуся іншим разом. Сподіваюся, трохи розпалила в тобі бажання поїхати на відпустку у стилі Робінзона.
У затоках ще живе чимало власників старшого покоління, які не мають інтернету й бронювання житла приймають лише по телефону. Не завжди до них додзвонишся, бо крім здачі будинків вони живуть ще й зі свого сільського господарства – оливки, лаванда тощо – і не завжди біля телефона або просто не мають сигналу (так, такі місця без зв’язку досі існують). Потрібно або пробувати, або замовити через якийсь портал. Так чи інакше, відпустка у відокремленому будинку в стилі Робінзона — справжнє переживання.
