Суцурай — гарний невеликий курорт на самому сході острова Хвар. Від материка він віддалений лише на 6 км, і тому завжди був більше пов’язаний із материком, ніж з рештою острова. Свідчить про це й те, що дорогу, яка з’єднує Суцурай із західною частиною острова Хвар, почали будувати за Наполеона 1811 року. Проте завершили її лише після Другої світової війни, 1961 року, а заасфальтували 1969-го. У 1961 році на острів Хвар провели й електрику.
Порт у Суцураї в народі називають піратським. Цю назву він завдячує неретванам, які прийшли сюди в VII столітті й невдовзі взялися за піратство. Порт добре захищений, а навколишній рельєф гарно його замикає, що завжди було його величезною перевагою. З материка сюди ходить пором із курорту Дренік, і дорога триває приблизно 25 хвилин.
У Суцураї є ресторани, кав’ярні, магазин і гарний дитячий майданчик. Якщо піти вздовж моря на схід від порту, дорога приведе тебе до гарного маяка, що є домінантою місця і добре видно вже з порома. Він вітає кожного відвідувача.
А якщо підеш ще далі за маяк, дорога вестиме вздовж моря, де кілька будиночків вправно сховані від усього, що відбувається. Кілька з них здають, і це напевно чудове житло з видом на Макарську рив’єру та гірський масив Біоково. Купання там дикіше, на пласких скелях, але просто перед будинком.
Якщо від порту піти в протилежний бік, дійдеш до пляжу Чесмініца. Це галечний пляж на краю Суцурая. Звідси набережна тягнеться далі вздовж моря повз старі сухозиди до наступної маленької затоки Блаца з невеликим пляжем. Це гарна прогулянка з видом на Суцурай на тлі Біокова — цей чудовий вид на Суцурай для мене поки новий і ще не набрид. А вид на Пелєшац та його пагорби через море теж зовсім непоганий. А скраю праворуч видно шматочок острова Корчула.
Обидва маршрути ми пройшли з візочком, тож можу з чистим сумлінням сказати, що це справді чудові прогулянки, і по них без проблем проїде візок.
Ще один варіант для купання — неподалік розташована затока Мласка з однойменним кемпінгом, де є навіть піщаний пляж. Багато відвідувачів принаймні раз туди заїжджають.
Що стосується пам’яток, то їх справді лише кілька — адже це маленьке містечко. Недалеко від порту в напрямку маяка лежать залишки фортеці Фортіца. Фортеця постала як захист від нападів турків, які під час венеційсько-турецьких воєн захопили узбережжя й неодноразово нападали на Суцурай і руйнували його.
Найстарішою добре збереженою пам’яткою є августинський монастир, який діє досі. Його збудували в IX столітті й кілька разів перебудовували. Над вхідними дверима є напис про реновацію 1309 року.
З цього періоду походять і фундаменти старої церкви Crkva Sv. Juraj, яку наприкінці XIX століття через аварійний стан розібрали, а поблизу збудували нову. Від цієї церкви походить і назва місця: Sut + Juraj = Sućuraj.
На протилежному боці порту стоїть церква Crkva svetog Ante. Її збудували переселенці з материка на чолі з францисканцями 1663 року, і вона збереглася донині.
З Суцураєм пов’язана легенда про іллірійську королеву Теуту, за якою на краю Суцурая стояли її двори. Що легенда може мати реальне підґрунтя, доводить залишок іллірійського муру, відомий як Теутин мур, а також Велика гомила (Velika gomila) — старе іллірійське кладовище. На це вказують і знахідки амфор із затонулих римських галер на морському дні навколо Суцурая.
Більшість історичних відомостей про Суцурай я знайшла на сайті громади Суцурай; хто хоче почитати більше про історію місця, може тут: http://www.sucuraj.com/hr/sucuraj-hvar/povijest
У Суцураї також живе дуже відомий у місцевих професор археології, який активно бере участь у розкопках і дослідженнях на всьому острові Хвар. Торік влітку біля порту я бачила його пропозицію “šetnja sa archeologom” (прогулянка з археологом) і збираюся при першій нагоді з ним прогулятися.
У Суцураї багато цікавих місць, але їх треба відкрити самому. З першого погляду їх не видно. Може, Суцурай здивує й зачарує тебе так само, як мене.
